Поиск

«Застигла музика» Добровольського

Одним з відомих і талановитих архітекторів Києва був Анатолій Володимирович Добровольський (1910-1988). Він тонко відчував колорит, природу, художні традиції столиці України.

Споруди архітектора органічно вписалися в силует міста. 8а проектами Анатолія Добровольського зведено багато такого, що відзначається національною своєрідністю і високою художністю форм, силою образного виразу і майстерністю виконання.

У 1939-х роках у Київському інженерно-будівельному інституті Анатолій Володимирович здобув архітектурну освіту. Учень П. Альошина і О. Вербицького, він переймав у них науку проектування і у своїй творчості втілив кращі риси київської школи. У В. Кричевського вчився живопису.

Одразу ж після інституту він зайнявся практичним будівництвом й створив проект житлового будинку в Києві на Рейтарській вулиці, 3. У 30-х рр. став автором проекту будівлі для спеціалістів заводу «Більшовик», №23, на Брест-Литовському проспекті (нині Перемоги).

Добровольський наполегливо вивчав архітектуру українського бароко і. народне мистецтво. Засвоював здобутки італійської архітектури епохи Відродження, зокрема, її ордери з деталями. Він хотів знайти новий, сучасний вираз своєрідності української архітектури.

Війна перервала його творчість. Працював на будівництві оборонних об'єктів у районах Уралу, Саратова, Астрахані.

В післявоєнні роки архітектор був захоплений бажанням відродити Київ. За його проектами зводять типовий житловий будинок у Дарниці, будинок Інституту фізики АН України (1949), також гуртожиток Гірничого технікуму на Володимирській вулиці (1950). Композиції фасадів побудовані на контрасті стін і лоджій, на зіставленні фактури й тону цегли, каменю, дерева.

Почався новий етап розвитку української архітектури, пов'язаний із переходом на індустріальне будівництво. Планомірна реконструкція і подальший розвиток міста стали особливо актуальними. В кінці 1950 року А. Доброволський стає головним архітектором міста, керує проектом планування і забудови Хрещатика.

Під час німецько-фашистської окупації Києва Хрещатик значною мірою був зруйнований. В процесі реконструкції центральної вулиці міста, у відповідності з планом архітекторів А. Добровольського, О. Власова, В. Єлізарова, О. Заварова, 0. Малиновського, Хрещатик було розширено вдвоє, зведено багатоповерхові житлові і адміністративні будинки, які облицьовано світло-жовтою керамікою, червоним і сірим гранітом.

Досягненням ансамблю є чітке функційне зонування на парному боці — адміністративні приміщенні, на непарному — житлові будинки.

Одним з перших новобудівель на Хрещатику був житловий будинок, №13, спроектований А. Добровольським.

Серед висотних будов на Хрещатику виділяється 16-поверховий готель «Москва», (тепер «Україна»), споруджений 1959—1966. рр. архітекторами А. Добровольським, Б. Приймаком, В. Созанським, А. Милецьким, М. Косенко. Він мав 500 номерів. Автори застосовують спрощені форми, позбавляють фасади великих і надміру декоративних карнизів, пластично підкреслених і контрастуючих зі стіною елементів, рельєфних деталей (у ті часи йшла боротьба з так званими архітектурними надмірностями, що, очевидно, збіднювала вигляд забудови).

Архітектору доводиться відстоювати свої принципи, терпіти вольове, і часто некваліфіковане втручання у свою творчість.

До речі, за вимогою М. Хрущова було зменшено на третину передбачену проектом висоту також готелю «Москва» і він утратив необхідний масштаб. Готель залишився без керамічних оздоблень.

Кінотеатр «Україна» збудовано 1964 р. А. Добровольським у співдружності з Косенко та Созанським. Перший широкоформатний кінотеатр мав два зали: великий (700 місць) і малий (200 місць). Фасад його було оздоблено скляним еркером (у верхній частині був витраж і після реставрації у 1980 р. — орнаментальне панно). Будинок звели на місці колишнього цирку Крутикова, зруйнованого 1941 р. В минулому тут виступав зі своїми тваринами А. Дуров, давали концерти Ф. Шаляпін, Л. Собінов, М. Баттістіні, Тітт Руффо.

Добровольський брав активну участь в створенні важливих і відповідальних інженерних споруд, зв'язаних з розвитком транспорту — метрополітен, аеропорт, мости. Київський метрополітен був в країні другим після московського . Станцію «Хрещатик» споруджено за проектом архітектора А. Добровольського, В. Єлізарова, М. Коломійця, Ю. Кисличенко, І. Маеленкова, С. Крушинського та інших. Підземний і наземний вестибюлі станції оздоблено мальовничими кольоровими килимами-виставками, виконанами з полив’яних керамічних плиток. Має виходи — на Хрещатик, на вулиці Інститутську та Городецького.

Станцію метро «Шулявська » (раніше завод «Більшовик») спроектувала й збудувала в 1963 р. група архітекторів й будівничих підземного транспорту також під керівництвом Анатолія Добровольського. Вона має двоповерховий наземний вестибюль. Стіни наземного ескалаторного залу та проміжного підземного вестибюлю облицьовано темно-червоними, темно-синіми і білими керамічними плитками.

З розвитком авіації в країні виникла потреба в будівництві аеропортів та аеровокзалів. 1965 р. за проктом архітекторів А. Добровольського, О. Малиновського і Д. Попенка було побудовано вокзал міжнародного аеропорту Бориспіль у Києві. Сучасні системи керування повітряним рухом дали можливість приймати літаки всіх існуючих типів.

Композиція аеровокзалу складна, асиметрична, динамічна. Наче велетенський птах, знялася над спорудою легка залізобетонна опукла оболонка оригінальної конструкції, що Перекриває центральну частину споруди. У залитих повітрям і сонцем інтер'єрах — мозаїчні панно та скульптури. А. Добровольський відіграв значну роль у створенні цього вокзалу. Нині завершена перша фаза реконструкції аеропорту...

Московський вантовий міст через Дніпро (довжина — 816 м., ширина — 31,4 м) став до ладу у грудні 1976 р. Його автори — А. Добровольський та Г. Фукс. Судноплавна частина перекрита однопілоновою вантовою системою, розміщеною біля лівого берега; правобережна частина мосту — естакада з прогонами по 63 м. Сталеву балку жорстокості у вантовому прогоні (найдовшому з країні) підтримують ванти із сталевих канатів (по 20—40 у ванті). Ванти спираються на «А» — подібний пілон, висотою 115 м. Вгорі на пілоні — зображення герба Києва. Автомобільний транспорт рухається по трьох смугах у кожному напрямі. Завдяки мосту значно поліпшилося сполучення з масивом Троєщина.

Архітектори А. Добровольський та А. Макухіна спроектували в районі Львівської площі Будинок художника. Споруджений у 1977 р., він має 8 поверхів. Оздоблений білим інкерманським каменем, кольоровою керамікою. Зовні будинок прикрашають 7 карбованих з металу фігур, що символізують музи образотворчого мистецтва — мистецтвознавство, сценографію, скульптуру, архітектуру, живопис, графіку, декоративне мистецтво. Є зал для експонування скульптури, конференц-зал, виставочний і лекційний зали.

Девізом творчості Добровольського була формула: зручність, міцність, краса. Анатолій Володимирович викладав у Київському інженернобудівельному і Київському художньому інститутах, був дійсним членом і віце-президентом Академії архітектури України, академіком Академії мистецтв, лауреатом державних премій. Захоплювався живописом і писав пейзажі.

Анатолій Володимирович помер 1988 року.

«Демократична Україна», 1.06.2000р.

 

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить