Поиск

Будував міцно та комфортно Йосип Зекцер

Будівництво в Києві переживає зараз свої найкращі часи. Але коли порівнювати його з іншими столицями Європи, то свій «якісний простір» він почав формувати значно раніше.

Відомі імена архітекторів, які своєю працею створили чудові будинки на вулицях та площах Києва. Це перш за все А. Меленський, Г. Григорович-Барський, батько і син Беретті, О. ПІилле, І. Шедель, В. Піколаїв, В. Городецький. Ми віддаємо їм шану за ту красу, що й понині служить людям.

Одним з талановитих зодчих, який жив і працював у Києві, був Йосип Аврамович Зекцер (1867—1933). Сьогодні про нього згадують не так вже й часто, хоча серед збудованих за його проектами будинків зустрічаються відомі багатьом жителям Києва. На протязі десятиліть ім'я архітектора згадується лише епізодично на сторінках довідкової та спеціальної літератури у зв' язку з окремими будівлями. За свідченням краєзнавців М. Кальницького та Г. Лобановської в архівах збереглись документи складені рукою Й. Зекцера — і як архітектора-проектувальника, й як експерта Київського Земельного банку.

Відомості, що стосуються творчої біографії архітектора уривкові. Відомо, що він інженер-технолог за освітою; вже у 1897 році мав п’ятирічний досвід архітектора-будівельника.

Після вивчення за кордоном — у Парижі, Берліні та Відні — почав свою діяльність у Вінниці, де прослужив три з половиною роки на будівництві окружної психіатричної лікарні. До цього ж періоду, с 1894 по 1896 роки належать збудовані ним пивоварний завод Вахневського та тютюнова фабрика Зільбермана.

Переїхавши з Вінниці до Києва, Йосип Аврамович проектує ряд прибуткових будинків, що вносить значний вклад у формування струнного ансамблю вулиць міста, й залишається одним з ведучих київських зодчих до кінця свого життя.

Інженер Кривцов, що керував на будівництві вінницької лікарні, замовив Й. Зекцеру проект прибуткового триповерхового будинку у Києві по вулиці Десятинній, 3, в кінці 1890-х років.

Це була перша робота молодого майстра у місті. Зовнішній вигляд будинку не вельми приваблює, центральна частина фасаду акцентована невеличкою антиковою стінкою.

Авторству Й. Зекцеру належать і дві споруди у центрі Києва, фасади яких у багатьох деталях копіюють одна одну, сполучуючи в собі риси візантійської архітектури (подвійні колонки-пілястри, що оформлюють вікна) та тенденції модерну.

Одна з них знаходиться на бульварі ім. Т. Г. Шевченка, 4 (колишньому Бібіковському). Зараз у цьому будинку розміщується другий корпус готелю «Saint Petersburg». А колись він належав адвокату Богрову, ім'я якого сумно відоме тим, що рукою його сина-терориста було застрелено прем'єр-міністра П. Столипіна в партері Оперного театру. Дату будови можна установити навіть не звертаючись до архівних матеріалів: її викладено на тиловому боці фасаду — 1901 рік. Такий прийом був улюблений у Й. Зекцера й він застосовував його в багатьох своїх будовах.

Друга споруда з таким же фасадом зроблена у 1903—1904 роках в садибі домовласниці Ц. Роговської, по вулиці Великій Житомирській, 8-Б. Це п'ятиповерховий прибутковий будинок з виступами-терасами у дворі. Латинське «R» увічнює пам’ять колишньої володарки будинку.

Архітектор Й. Зекцер використовував дуже багато рис історичних стилів при рішення фасадів.

Так інтер’єр прибуткового будинку фабриканта Бориса Гронфайна по вулиці Саксаганського (на розі вулиці Горького), №33/35, вирішен у готичних формах, наріжний ризаліт завершується шпилем-вежею, подібно відомому нам «Замку Ричарда» на Андріївському узвозі, 13. До речі, Б. Гронфайн, відомий тим, що він був батьком дружини письменника І. Бабеля.

Ще будучи студентом, І. Бабель познайомився з його дочкою, гімназисткою Женею в цьому будинку. Пізніше не дивлячись на заборону заможних батьків, молоді поїхали до Одеси, де і одружилися...

Одним з найцікавіших зразків київського модерну є п'ятиповерховий будинок по вулиці Ярославів Вал, 4, стіни якого викладені із знаменитої київської жовтої цегли. Споруду збудовано у 1907 році. Володарем дому значився якийсь Жозеф Рейман, потім Ф. Стаміоті, а з 1911 року — прибутковий будинок лікаря Г. Гарлинського. Можна зробити припущення, що Й. Зекцер був. архітектором цього будинку. На підтримку допущення говорять авторські зразки художнього оформлення й дані деяких матеріалів.

Зодчий власноручно робив ескізи для оформлення проектуємих ним споруд, про що свідчить його дочка А. Хелемська — Зекцер. Але на жаль, авторські малюнки майже не збереглися, архів був загублений в роки Великої Вітчизняної війни, й сьогодні втілення авторського задуму ми можемо побачити на стінах і в інтер'єрах уцілілих будинків., але й те мізерне, що залишилось, знаходиться під постійною загрозою знищення внаслідок капітального ремонту.

Серед споруд, збудованих Й. Зекцером, Є прибутковий будинок чеського бізнесмена Баксанта, поставлений 1909—1910 рр. по вулиці Пушкинській, 21. В історичній довідці вказано, що будинок споруджувався для Англійського консульства.

Все у цьому будинку, від компактної конструкції та продуманої системи передування балконів, еркерів, художнім тінькуванням та керамікою, до інтер'єрів, оформлених ліпкою й мармуром — відповідають стилістичним принципам модерну.

Безумовно, архітектор у своїй діяльності орієнтувався на еєцесійиі прийоми оформлення. Характерна деталь його є круг, який схематично зображує лавровий вінок із звисаючими стрічками, але орнамент з листів каштанів.

У 1918—1914 роках по вулиці Саксаганського, 72 (колишньої Маріїнсько-Благовіщенської), Й. Зекцером було споруджено п'ятиповерховий будинок, у садибі лікаря О. Комінського. Оформлення виходу аналогічне принципу входу в будинок по вулиці Пушкінській, 21, але замість пелюстків лілеї — по кутах причаїлись вигнуті спираллю крилаті дракони.

Прибутковий будинок у садибі вищеназваного лікаря, по вулиці Саксаганського, 58, має деталі у стилі ампір. З ліпного декору п'ятиповерхової будівлі, вирішеного вельми лаконічно, зберігся розташований над входом картуш з жіночою головою.

Будинок міської лікарні швидкої допомоги по вулиці Рейтарській, 22, споруджено за замовленням Товариства швидкої медичної допомоги у 1913 році. Фасад будинку вирішено у формах готики і раннього італійського Відродження.

Одним з найбільш відомих прикладів модерну в архітектурі Києва є споруда, яка зведена Й. Зекцером у співдружності з Д. Торовим у 1910—1912 рр. на розі вулиць Л. Толстого й Володимирській 11/16. Архітектори споруджують 7-поверховий прибутковий будинок для купця Б. Мороза, в еклектичних формах, в поєднанні з рисами французького бароко. Будинок, у ті часи, був дивом інженерної думки і мабуть перевершив Марийській палац і заможні приватні будинки на Десятинній вулиці. Йосип Зекцер продумав усе до дрібниць, створив тут комфорт і тим прославився у Києві.

Крім рельєфного окаймування стелі, орнамент якого являє собою переплетіння стеблів лілеї, та скульптури алегоричного складу, від якої залишився тільки обрубок, не збереглося майже нічого.

З самого початку у цьому будинку було передбачено своєрідний ліфт — механічний підйомник, металеві двері якого виходили на кожний поверх й оздоблювались рослинним орнаментом.

Бесшумні ліфти були поставлені німецькою фірмою «Шеглер», сантехніку забезпечила англійська фірма «Пуп». Загальнобудинковий пилесос дивував і приводив усіх у захоплення. Були передбачені пральня, котельня з системою опалення та інші зручності. Кімнати з стелями висотою до 4-х метрів, з ваннами і переговорними пристроями. Сходи — з карарського мармуру.

Такі квартири наймали заможні клієнти. До речі, цей будинок відвідували М. Рильський, А. Бучма, В. Касіян, а в час газифікації міста і М. Хрущов. Зараз від художнього оздоблення залишилося небагато.

Будинок торгівельної контори цукрозаводчика Маркуса Закса, збудований Зекцером по вулиці Хрещатик, 6, у 1911— 1913 рр., можна зарахувати до зразків раціоналістичного напряму у модерні. Це 7-поверховий каркасний будинок з тектонічною структурою фасаду, яка виявляє конструкція. В будівлі застосовується залізобетон. Оформлення фасаду вирішено лаконічно, але в ньому зберігаються риси класичних канонів: скульптурні вставки на бічних фронтонах, що зображують, міфологічний персонаж — напівлюдину-напівзвіра, а у центрі розташовано барельєф «Індустрія», який був реплікою з твору бельгійського скульптора К. Меньє. У 1919 р. цей будинок згорів і був відбудований знову.

Йосип Зекцер, що раніше жив незначний час по вулиці Рейтарській, 9, переселився зі своєю родиною у будинок по вулиці Пушкинській, 21, де й жив до своєї трагічної смерті внаслідок трамвайного наїзду у 1933 році.

Давно пішов з життя видатний архітектор, а споруджені ним будови і досі служать киянам.

 

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить

Губернаторы столицы

Однорукий губернатор

С присоединением Правобережной Украины к России, в период феодально-крепостнической системы, наша столица превратилась в центр созданной Киевской губернии и, пожалуй, всего Юго-Западного края. Военно-административный аппарат самодержавия укреплялся назначением губернаторов из числа монархистов, реакционеров, исполняющих безропотно императорскую волю. Таким был Киевский военный губернатор, Подольский и Волынский генерал-губернатор Дмитрий Бибиков, образованный, энергичный деятель. Он оставил после себя худую славу и немного добрых дел.

Читать полностью...